ІСТОРІЯ СЕЛА.
Новосі́лка — село Підгаєцького району Тернопільської області. За австійськими інформаціями з 1785р. Новосілка нараховувала 276 хат.Під австрійською владою село досягло найбільшого чисельного й економічного зросту.Новосілка розташувалась широко над рікою Коропець,що в цьму місці,на східному березі,творить став.Село складається з трьох великих дільниць,а саме-Кута,Тесарівки та Ленчівки.В селі була велика школа,читальня "Просвіта",громадський шпихлір.В 1933-1938 роках побудовано на Куті муровану церкву.советська влада закрила церкви на Ленчівці й Тесарівці,залишили тільки церкву на Куті.Селяни займалися найбільше хліборобством,годівлею худоби,коней,свиней,дробу,виробляли олію з конопляного насіння.Багато виїхали до Америки й Канади.
 |
| Господарська хата в селі. |
В память знесення панщини 1848року,в селі збудовано кілька пропам'ятних хрестів,де служили благодарні відправи в роковини знесення панщини,16 травня.
1894 року посередині Новосілки збудували муровану,двоповерхову школу.Крім чотирикласної школи,була ще трирічна сільсько-господарська школа,що до неї мусіли обов'язково одити хлопці.Обидві школи були під управою директора Василя Камянського,що старався піднести культурний та економічний рівень села:українці,поляки та жиди.За Австрії викладовою мовою була українська.Діти ходили до школи вранці і пополудні,бо було замало кляс.Шкільний режим за Австрії був гострий,школярів за погану поведінку та занедбування науки били.Сільсько-господарську школу вів сам директор.До школи належало кілька моргів поля,город і великий овочевий сад.При школі був столярський верстат,де хлопці вчилися виробляти різні предмети з дерева.
Під час Першої світової війни школа погоріла,залишилися тільки мури.Після війни її відбудували й збільшили число кляс.За Австрії навчання в ній відбувалося по-українськи й по-польськи,а по-німецьки вчили тих,хто готувався йти до середніх шкіл.За польської влади була п'ятькласна школа,але навчалися українською мовою.До головної школи ходили лише українські діти,бо польські і жидівські вчилися у польській школі,що містилася в польській захоронці,недалеко української школи.Там навчали польські Сестри Служебниці.
У Новосілці є 10-класна школа з 32 учителями,де вчиться 460 учнів.В селі 650 дворів(хат),з 1967 мешканцями.В наслідок двох світових воєн,масових вивозів,переслідування,виїздів за океан-число мешканців Новосілки значно зменшилося;немає ні поляків,ні жидів.1926 року збудували великий Народний Дім,і молочарня дістала там відповідне приміщення.1929 року в Новосілці засновано трубну оркестру.Записалися 24 людини.Вони мусіли самі купити собі інструменти.Головою оркестри був Іван Кардаш,диригентом-Микола Яворський.1938 року диригентом оркестри й хору став Василь Кардаш,що закінчив музичну школу.Новосілка добре потерпіла під час сумнозвісної "пацифікації" 1930 року.Новосілка зберігала свої церковні й народні звичаї з давніх давен.
Сучасна Новосілка докорінно змінена.Нові її володарі-більшовики завели такий лад та витворили такі умови життя,які зовсім не відповідають проблемам мешканців,а рабовласницькій системі.
(псевд. і криптоніми: Сумний, Юродивий, Julian B., Ю.Б.; 28.03.1870–06.06.1940) – укр. громад. і політ. діяч, публіцист. Н. в с. Новосілка (нині село Підгаєцького р-ну Терноп. обл.). Навч. у Львів. (юрид. ф-т) та Берлінському ун-тах. Один із засн. Русько-української радикальної партії (1890), а 1899 – Української соціал-демократичної партії (до 1914 – голова). Автор праці «Україна irredenta», в якій обґрунтував необхідність створення Укр. незалежної д-ви (1895, 1900, 1924). Опубл. також праці «Льосси» (1904), «Українська імміграція в З’єднаних Державах Америки» (1914), «Большевицька революція і українці: критичні замітки» (1925, 1928), «Як я видав “Українську еміграцію”: зразок культури “Українського Піємонту” з поч. ХХ віку» (1930) та ін. 1918 Б. – чл. Української національної ради ЗУНР; 1919 – представник УНР у Вашингтоні. Наприкінці листоп. 1933 разом з дочкою Оленою приїхав до Харкова. Працював у ред. «Української радянської енциклопедії».У листоп. 1934 заарештований. Загинув у концтаборі.
Василь Кардаш (Vasyl Kardash)1923 - 2002 
