пʼятницю, 1 червня 2012 р.

Бібліотека.

    


3 лютого о 13:00 уНовосілківській бібліотеці-філії відбулася презентація безкоштовного, загальнодоступного Інтернет-центру, створеного за Програмою “Бібліоміст” в Україні.
В Інтернет-центрі створені 3 комп’ютерних робочих місць.Безкоштовний, загальнодоступний Інтернет-центру у бібліотеці-філії працює з жовтня 2010 року.
Головна мета Інтернет - центру надати вільний доступ до інформаційних ресурсів мережі Інтернет.

Інтернет-центр працює: вівторок, середа, четвер, п‘ятниця, субота, неділя: з 11.00 до 17.00. Понеділок, вівторок – вихідні.

"Хто Квітень наш підступно зрадив,що стільки горя,аж рида весна" 29.04.2012 р.

О Боже, Боже, як ти міг
Страшне це лихо в світ пустити.
Мабуть і думки не було
Що можуть зло таке вчинити.

О Боже, Боже, поможи.
Дай хворим ліки, кволим силу,
Надію всім, хто уцілів
І спокій тим, хто ліг в могилу.

Скільки невинних полягло,
А скльки в муках помирає.
А немовлята... їх за що
Нещадно доля так карає?

В теплу квітневу ніч нічого не віщувало біди. Ніхто й не здогадувався, що ця ніч назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства. Вибух атомного реактора на ЧАЕС відгукнувся болем у серці кожної людини. Він був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина,
Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців, її наслідки ще довго відчуватимуть на собі майбутні покоління.
Це справжня трагедія. Адже від неї в Україні постраждало понад 2 мільйонів людей, у тому числі майже півмільйона дітей. З нагоди відзначення сумної для історії України дати – Дня Чорнобильської трагедії 29.04.2012р. в Новосілківській бібліотеці-філії проведено бесіду «Хто Квітень наш підступно зрадив,що стільки горя,аж рида весна», де мова йшла про події 26 квітня 1986 року, про наслідки аварії на ЧАЕС. на захід були запрошені користувачі нашої бібліотеки,піготувала бесіду зав.бібліотекою М.Я.Дець.Ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих у цій боротьбі. Ми закликаємо зберігати пам'ять Чорнобиля і шанувати мужність тих співвітчизників, хто живе сьогодні з нами.

Книжкова виставка «Спасибі вам діди й батьки за переможний цвіт весни.»06:05:2012 р.

Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Не зникає в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Весна така, аж серце завмирає !Земля квітує та звучать пісні.І свято перемоги йде до краю,Найкраще наше свято навесні . . . Для всіх охочих доторкнутися до пам'ятних подій воєнного лихоліття, більше дізнатися про тих, хто наближав до нас Перемогу, прослідкувати крок за кроком події Великої Вітчизняної війни Новосілківська бібліотека - філія підготувала книжкову виставку. На ній представленими були книги для всіх вікових категорій. Адже книги про війну - це теж пам'ятник героям війни, відомим і невідомим її солдатам... Це данина безсмертному подвигу та ратній звитязі воїнів, всім хто кував перемогу, працюючи на заводах і фабриках, хто боровся з ворогом в партизанських загонах і підпіллі та в Русі Опору за межами Батьківщини. Ця невелика виставка книг ї є даниною пам’яті та поваги до людей-героїв, що вибороли перемогу над фашизмом.

«Рідна мати моя, ти ночей недоспала»
У травні в Україні відзначають День Матері — найбільш зворушливе для кожного серця тому, що кожен з нас від народження несе в душі єдиний неповторний образ своєї мами. Вона завжди зрозуміє, пробачить, завжди пожаліє і буде щиро леліяти свою дитину.

В селі Новосілка з нагоди свята 27 травня в Будинку культури відбулося Свято Матері «Рідна мати моя, ти ночей недоспала», на яке були запрошені почесні гості. Завідуюча сільською бібліотекою-філіалом оформила книжкову виставку «Благословенна жінко, ти на всі світи», виставка стародавніх рушників, роботи з бісеру і дерева, роботи гуртка «Умілі руки».




 

середу, 8 лютого 2012 р.

Видатні люди с. Новосілка.



          Бачинський Юліан Олександрович
(псевд. і криптоніми: Сумний, Юродивий, Julian B., Ю.Б.; 28.03.1870–06.06.1940) – укр. громад. і політ. діяч, публіцист. Н. в с. Новосілка (нині село Підгаєцького р-ну Терноп. обл.). Навч. у Львів. (юрид. ф-т) та Берлінському ун-тах. Один із засн. Русько-української радикальної партії (1890), а 1899 – Української соціал-демократичної партії (до 1914 – голова). Автор праці «Україна irredenta», в якій обґрунтував необхідність створення Укр. незалежної д-ви (1895, 1900, 1924). Опубл. також праці «Льосси» (1904), «Українська імміграція в З’єднаних Державах Америки» (1914), «Большевицька революція і українці: критичні замітки» (1925, 1928), «Як я видав “Українську еміграцію”: зразок культури “Українського Піємонту” з поч. ХХ віку» (1930) та ін. 1918 Б. – чл. Української національної ради ЗУНР; 1919 – представник УНР у Вашингтоні. Наприкінці листоп. 1933 разом з дочкою Оленою приїхав до Харкова. Працював у ред. «Української радянської енциклопедії».У листоп. 1934 заарештований. Загинув у концтаборі.
 Василь Кардаш (Vasyl Kardash)1923 - 2002              

 CHORAL CONDUCTOR, CONCENTRATION CAMP SURVIVOR
                 Диригент, політ-вязень
      (22.01.1923,с.Новосілка,Підгаєцького р-н-22.03.2002,м.Торонто,Канада)-диригент,мистецтвознавець,діяч ОУН.Магістр мистецтв,член НТШ,член-засновник Онтарійної ради мистецтв і Федерації хорових асоціацій(Канада).Найвищща відзнака Ватикану для цивільних осіб-орден св.Григорія Великого(1989),Грамота Папи Павла VI (1972) і кардинала Й.Сліпого (1981),Шевченківська медальКУК (1980),почесний календар ордену Лицарів Божого Гробу (1987).В 1939р.закінчив курси диригентури у м.Львові.Керував на Підгаєччині шкільним,світським і церковним хорами,духовним оркестром.Від літа 1941-повітовий керівник Юнацтва ОУН у Підгаєцькому повіті.26 серпня 1943р.до закінчення війни В.Кардаш-політв'язень німецьких тюрем,фашистських концтаборів.1945-1948р.р.вивчав політичні науки в Українській економічній вищій школі у м.Мюнхен (Німеччина).Восени 1948р.емігрував до Канади.
          1965-1985р.р.-мистецький керівник колективів осередку СУМ у Торонто:чоловічого хору "ПРОМЕТЕЙ",жіночого"ДІБРОВА" і духовного оркестру "БАТУРИН",які виступили перед учасниками Всесвітньої виставки "ЕКСПО-67" та Олімпіади-76 у м.Монрелі,на святкуванні 100-річчя Канади,гастролювали у м.Канади,США та країн Європи.
        Від 1985-керівник українських молодіжних ансамблів "ОРІОН","ЛЕВАДА",оркестру "АВАНГАРД" та прапороносців.Влітку 1990 здійснили турне Україною,зокрема виступали у містах Івано-Франківськ,Канів,Київ,Коломия,Тернопіль.Записи хорів і оркестрів-на 8 подвійних платівок.Автор рецензій,статей,оглядів,розвідок.Провідний діяч Світової ліги українських політичних в'язнів.
   

Оркестр АВАГАРД

Оркестр АВАГАРД

Василь Кардаш

Василь Кардаш
















Архітектурні пам'ятки.

Костел (19ст.)
Церква Різдва Діви Марії
Церква св.Миколая













Капличка Пресв'ятої Діви Марії
Введення в храм Прес'вятої Діви Марії.




Памятний знак "Штаб 2-го куреня Українських Січових Стрільців"

Могила вояків УПА.

"Винниця"збудована в 1996-1997р.р. М'якуш І.М.










       Є костел (19ст.),церкви Різдва Діви Марії (1720р.Ленчівка),Введення в храм Пресв'ятої Діви Марії (1906р.Тесарівка),св.Миколая (1926р.Кут),капличка (1992р.)
          Поблизу церкви св.Миколая встановлено пам'ятний хрест на честь 2000-ліття Різдва Христового.
        По вул.Ленчівка встановлено пам'ятний знак на честь Пресової квартири УСС,написано символічну могилу воякам УПА (1990р.).

Мій рідний край.

                                                                     ІСТОРІЯ СЕЛА.
Новосі́лка — село Підгаєцького району Тернопільської області.  За австійськими інформаціями з 1785р. Новосілка нараховувала 276 хат.Під австрійською владою село досягло найбільшого чисельного й економічного зросту.Новосілка розташувалась широко над рікою Коропець,що в цьму місці,на східному березі,творить став.Село складається з трьох великих дільниць,а саме-Кута,Тесарівки та Ленчівки.В селі була велика школа,читальня "Просвіта",громадський шпихлір.В 1933-1938 роках побудовано на Куті муровану церкву.советська влада закрила церкви на Ленчівці й Тесарівці,залишили тільки церкву на Куті.Селяни займалися найбільше хліборобством,годівлею худоби,коней,свиней,дробу,виробляли олію з конопляного насіння.Багато виїхали до Америки й Канади.                                                                                        
Господарська хата в селі.

    В память знесення панщини 1848року,в селі збудовано кілька пропам'ятних хрестів,де служили благодарні відправи в роковини знесення панщини,16 травня.
    1894 року посередині Новосілки збудували муровану,двоповерхову школу.Крім чотирикласної школи,була ще трирічна сільсько-господарська школа,що до неї мусіли обов'язково одити хлопці.Обидві школи були під управою директора Василя Камянського,що старався піднести культурний та економічний рівень села:українці,поляки та жиди.За Австрії викладовою мовою була українська.Діти ходили до школи вранці і пополудні,бо було замало кляс.Шкільний режим за Австрії був гострий,школярів за погану поведінку та занедбування науки били.Сільсько-господарську школу вів сам директор.До школи належало кілька моргів поля,город і великий овочевий сад.При школі був столярський верстат,де хлопці вчилися виробляти різні предмети з дерева.
     Під час Першої світової війни школа погоріла,залишилися тільки мури.Після війни її відбудували й збільшили число кляс.За Австрії навчання в ній відбувалося по-українськи й по-польськи,а по-німецьки вчили тих,хто готувався йти до середніх шкіл.За польської влади була п'ятькласна школа,але навчалися українською мовою.До головної школи ходили лише українські діти,бо польські і жидівські вчилися у польській школі,що містилася в польській захоронці,недалеко української школи.Там навчали польські Сестри Служебниці.
      У Новосілці є 10-класна школа з 32 учителями,де вчиться 460 учнів.В селі 650 дворів(хат),з 1967 мешканцями.В наслідок двох світових воєн,масових вивозів,переслідування,виїздів за океан-число мешканців Новосілки значно зменшилося;немає ні поляків,ні жидів.1926 року збудували великий Народний Дім,і молочарня дістала там відповідне приміщення.1929 року в Новосілці засновано трубну оркестру.Записалися 24 людини.Вони мусіли самі купити собі інструменти.Головою оркестри був Іван Кардаш,диригентом-Микола Яворський.1938 року диригентом оркестри й хору став Василь Кардаш,що закінчив музичну школу.Новосілка добре потерпіла під час сумнозвісної "пацифікації" 1930 року.Новосілка зберігала свої церковні й народні звичаї з давніх давен.
     Сучасна Новосілка докорінно змінена.Нові її володарі-більшовики завели такий лад та витворили такі умови життя,які зовсім не відповідають проблемам мешканців,а рабовласницькій системі.